Сучасну дитину важко «відірвати» від екрану смартфона чи планшета навіть під час прогулянок на свіжому повітрі. На допомогу прийдуть ігри з дітьми на вулиці — захоплюючий спосіб поєднати приємне з корисним. Такі заняття не лише допомагають весело провести час усією родиною, а й розвинути у дитині певні навички. Наприклад, тактичне мислення, вміння працювати у команді, уважність, спритність, влучність. У нашому переліку ТОП-12 представлені розваги, грати в які цікаво що малечі, так і дорослим.

«Фаче Бочче» — італійська варіація французького петанка
Почати розповідь про найкращі ігри на вулиці ми вирішили із Фаче Бочче. Ця «гостя» з Італії — light-версія надзвичайно популярного у Франції петанка. Знадобиться нехитрий інвентар: м’яч та будь-які предмети (їх називають палліно), які учасники будуть метати. Підійдуть шишки або невеликі камінці. У грі беруть участь дві команди з рівною кількістю «метальників».
Правила такі:
- м’яч розміщується на певній відстані від попередньо накресленої лінії метання;
- гравці кожної команди по черзі кидають свої палліно, намагаючись потрапити якомога ближче до м’яча;
- можна спеціально мітити в м’яч, щоб він відкотився подалі від палліно суперників;
- виграє команда, у якої в результаті виявиться більше палліно, розташованих ближче до м’яча.
Гра допомагає розвивати у дітей координацію, окомір і вміння тактично мислити.
«Штандер» — кумедна гра з м’ячем
Назва походить від німецької фрази Stand hier, що в перекладі означає «зупинися». Ось правила цієї гри:
- Жереб визначає ведучого.
- Ведучий бере м’яч і розташовується у центрі майданчику. Інші гравці стають навколо на відстані кількох кроків.
- Ведучий підкидає м’яч якомога вище та рівніше. Одночасно він вигукує ім’я одного з гравців та швидко залишає центр кола.
- Учасник, чиє ім’я назвали, має спіймати м’яч, доки той не впав на землю.
- Якщо м’яч спійманий, ведучий повертається до центру кола та повторює спробу.
- Якщо м’яч впав, гравці розбігаються в сторони якнайдалі від ведучого.
- Учасник, якого назвав ведучий, піднімає м’яч та кричить «Штандер!» Всі інші гравці відразу зупиняються.
- Учасник із м’ячем кидає його у будь-якого з гравців. Промах робить його ведучим. Якщо ж він потрапляє в ціль, то обов’язки ведучого переходить до «позначеного» м’ячем гравця.
Гра допомагає дітям 5–9 років навчитися поводитися з м’ячем, стати більш вправними та влучними.

«Світлофор» для компанії активних гравців
Сімейні ігри на вулиці допомагають дорослим знову відчути себе маленьким хлопчиком або дівчинкою. При цьому наочно показати дітям: проводити час із родиною не менш цікаво та захоплююче, ніж із друзями. Одну з таких ігор — «Світлофор» — вигадали в США.
Ось як все відбувається:
- Учасники обирають того, хто виконуватиме роль світлофора.
- Гравці розташовуються якнайдалі від ведучого.
- «Світлофор» стоїть обличчям до компанії та повідомляє, що горить червоне світло. Усі залишаються на своїх місцях.
- Ведучий обертається спиною зі словами «Зелене світло!» Учасники починають бігти до «світлофору».
- Ведучий несподівано повертається у початкове положення і кричить, що спалахнув червоний колір. Гравці повинні відразу зупинитися.
- Розвороти ведучого продовжуються. Той, хто в результаті перебіжок першим дістанеться «світлофора», замінює старого ведучого.
Також можна вручати переможцям кожного раунду символічні нагороди.
«Крокодил» — мистецтво розуміти один одного без слів
Для гри в «Крокодил», як і в «Світлофор», не знадобляться жодні підручні засоби. Єдине, що потрібно заздалегідь зробити — підготувати картки з написаними на них словами. Картки перемішуються, а гравець повинен витягнути будь-яку з них. Показувати написане слово іншим учасникам не можна. Завдання — мовчки, тільки за допомогою міміки та рухів, так зобразити слово, щоби його відгадали.
Під час показу категорично забороняється:
- видавати звуки та вимовляти слова;
- ворушити губами;
- говорити «так» чи «ні» чи кивати на припущення гравців;
- зображати літери із загаданого слова за допомогою рук або малювання у повітрі.
Не варто дивуватися, якщо із вчорашнього школяра виросте майстер пантоміми чи драматичний артист.

Мікеланджело — школа майбутнього коміка
Деякі активні ігри на свіжому повітрі допомагають дітям виявити свої творчі здібності. У «Мікеланджело» учасники зображують статуї, але «родзинка» розваги не в цьому. Ведучий по черзі бере кожного гравця за руки та здійснює кругові, ніби танцювальні рухи. Несподівано він відпускає учасника, і той має «завмерти» у цій позі. Статуї готові до сеансу сміхотерапії.
Тепер ведучому слід продемонструвати задатки професійного коміка. Його завдання: не торкаючись ні до кого, розсмішити одного чи всіх гравців, Той, хто засміявся першим, посідає місце ведучого.
«Огірок» — вчимося їсти непомітно
Насправді як інвентар не обов’язково використовувати саме огірок. Підійде будь-який їстівний продукт, який видає під час кусання гучний хрускіт. Те ж яблуко нічим не гірше. Головне — добре його помити.
Гра викликає у дітей захоплення — це стосується що малюків, так і підлітків. Ось як все відбувається:
- Учасники формують щільне коло, а ведучий, зазвичай, дорослий, розміщується посередині. Гравці тримають руки за спиною. В одного з них є їстівний інвентар.
- Діти передають умовний огірок один одному. При цьому потрібно непомітно відкушувати від нього шматочок за шматочком.
- Важливо, щоб ведучий не побачив, в кого зараз огірок. Він може вказати на будь-якого гравця, і той має показати свої руки.
Якщо ведучий знаходить огірок, він виграв. Якщо командна робота над поїданням овочу виявляється ефективною і його з’їдають без залишку — перемога за дітьми.

«Їстівне — неїстівне»: як нагуляти апетит для майбутнього пікніку
Прогулянки на природі з друзями чи в родинному колі рідко обходяться без пікніка. Тому перед поїданням смаколиків корисно спалити калорії в цій веселій та активній дитячій грі. Правила розваги не надто складні:
- Учасники вишиковуються в лінію, а ведучий з м’ячем розташовується перед ними. Ведучим варто призначити дорослого, який зможе без надзусиль задавати потрібний темп та швидко вигадувати завдання.
- Ведучий називає слово і легенько, навісом, кидає м’яч одному з гравців.
- Учаснику важливо визначити, «їстівний» або «неїстівний» продукт було названо — наприклад, помідор чи ножиці.
- Якщо сказане слово відноситься до їжі, м’яч треба зловити, якщо ж ні — відбити.
- Той, хто правильно відреагував на завдання, пересувається на крок уперед. Невдаха залишається там же або робить крок назад.
- Гра триває щонайменше 5 раундів. Учасники, що посіли три перші місця, отримують заздалегідь підготовлені призи.
Важливо мати на увазі, що малюкам потрібно давати простіші завдання.
Смуга перешкод: разом ми сила!
Облаштувати смугу перешкод під час прогулянки лісом або берегом водойми не так складно. Наприклад, можна:
- розкидати прибережні камені, які будуть орієнтиром;
- натягнути між деревами дві мотузки;
- зробити густе павутиння із міцної мотузки між близько розташованими деревами;
- знайти вузьку дошку чи зламане дерево, по яких потрібно пройти.
Варто розбити сім’ю на дві команди. Наприклад, в одній об’єднати бабусю, тата та доньку, а в іншій — дідуся, маму та сина. Кожен учасник по черзі проходить смугу, а його час додається до командного результату. Дух спортивного суперництва допомагає згуртувати сім’ю та просто весело провести час.

«Пошта»: привіт, вам лист!
Ця гра підходить для двох. Але набагато цікавіше грати всією родиною. Один із учасників стає «листоношою», інший — одержувачем листа. Решта виступають у ролі журі, які оцінюють дії гравців. Листоноша оголошує, що надійшов лист, скажімо, з Австралії. Одержувач питає, як там справи, чим займаються місцеві жителі та тварини. Завдання листоноші вигадати у відповідь цікаві дії, які гравець повинен буде відразу показати.
Приклади таких завдань: серфери катаються на хвилях, кенгуру стрибає з дитинчатком у сумці, садівник формує крону дерев. Якщо журі вирішує, що одержувачу листа вдалося зобразити названий листоношою процес, гра триває. Якщо ні, учасники міняються місцями. Дві невдачі поспіль призводять до вступу в гру нової пари, а ті, хто вибув, приєднуються до журі.
«Я знаю…» — перевіряємо швидкість мислення
Дітям зрештою набридають активні ігри влітку на вулиці. Тоді хочеться спокійно відпочити в тіні дерев, а не гасати під сонцем на відкритій місцевості. Щоби не нудьгувати, можна пограти в цю гру, яка розвиває швидкість реакції та уважність.
Один гравець багатозначно вимовляє: «Я знаю п’ять міст у Японії». Інший має швидко назвати їх. За правильної відповіді він дає завдання наступному учаснику. Наприклад, каже: «Я знаю 7 футбольних клубів з Іспанії». Хто не справляється із завданням, залишає гру. В результаті залишається один переможець, який здобуває приз. До речі, що швидше ритм, то важче грати.

«Дресирувальник»: тато, алле-гоп!
Призначається пара — гравець-дресирувальник і гравець-тварина. Дресирувальник випадковим чином вибирає завдання із попередньо підготовлених варіантів. Наприклад, дресирувальнику потрібно домогтися, щоби «цирковий артист» заплющив очі, витягнув руки вперед та підстрибнув на одній нозі. Про вибір не знають ані «тварина», ані решта учасників.
Складність у тому, що спілкуватися пара може лише шляхом заохочень та покарань. Заохочення видаються за дії, що наближають дресирувальника до мети, а покарання — за протилежний результат. Наприклад, якщо «тварина», нарешті, здогадалося підняти одну ногу, її можна похвалити легким поплескуванням по щоці.
Спостерігати за діями гравців смішно та цікаво. При цьому що більш креативні завдання, то краще.
Старі, добрі мильні бульбашки
Розповідь про сімейні ігри на природі складно назвати повною без згадки про мильні бульбашки. Так, сьогодні вони не справляють на оточуючих такого магічного враження, як раніше. Але не позбавляйте себе задоволення разом з дітьми змішати мильний розчин, виготовити паличку для видування бульбашок і вирушити на їхній запуск!
Спеціально для наших читачів розкриваємо секрет виготовлення мильного розчину:
- Беремо 100 мл рідкого мила, 20 мл дистильованої води, 10 крапель гліцерину.
- Змішуємо венчиком до піни воду та рідке мило.
- Даємо рідині настоятися у прохолодному місці.
- Коли піна осяде, додаємо 10 крапель гліцерину.
Щоби видувати бульбашки, підійдуть і підручні засоби, наприклад, гімнастичний обруч та мотузки. Забавлятися з бульбашками можна з ранньої весни до пізньої осені. Рекомендовані погодні умови — сонячний день та помірна вітряність.
Цікаві вуличні ігри як улюблений спосіб відпочити всією родиною
Спільне дозвілля робить сімейні стосунки міцнішими. Ігри на природі сприяють покращенню порозуміння між різними поколіннями однієї сім’ї. Розважальний характер таких забав не заважає дітям одночасно розвивати необхідні у дорослому житті навички. Щоби дитині подобалося проводити час із дорослими, важливо забезпечити рівноправність спілкування та знайти спільні інтереси. Сподіваємося, наш рейтинг ТОП-12 вуличних ігор допоможе читачам вибрати розвагу до душі та отримати задоволення від відпочинку.



